У ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» проведено дослідження та порівняльний аналіз втрат світлового часу доби та електроенергії у разі переходу на постійний зимовий чи літній час, результати яких опубліковано в журналі «Технічна електродинаміка», № 3, 2025.

DOI: [10.15407/techned2025.03.088] (https://doi.org/10.15407/techned2025.03.088)

Стаття у відкритому доступі (CC BY-NC-ND 4.0)

Авторський колектив:

• Ю.В. Кузьменко - ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»
• С.М. Шевкун - ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»
• М.В. Добролюбова  КПІ ім. Ігоря Сікорського
• О.В. Стаценко - КПІ ім. Ігоря Сікорського
• М.С. Шевкун - Perfect Computer Solutions LLC (США)

Актуальність:

На тлі енергетичних криз, зміни клімату та порушень електропостачання внаслідок війни, питання оптимального обчислення часу (літній/зимовий) набуло нової стратегічної ваги. Дослідження відповідає на запитання:

«Чи виправдано переведення годинників? Які втрати має країна у випадку постійного літнього або зимового часу?»

Методика:

Розроблено новий підхід, що поєднує астрономічні та соціологічні аспекти. Автори розрахували втрачений світлий час доби, з огляду на розбіжності між середнім часом пробудження населення та сходом сонця, для трьох сценаріїв:

• сезонного переведення годинників (зимовий - літній – зимовий час),
• постійного зимового часу,
• постійного літнього часу.

Ці втрати було перераховано у кількість годин, кВт·год, ГВт·год, а також у  грошовий еквівалент для населення шести країн: Україна, Болгарія, Греція, Німеччина, Великобританія, Іспанія.

Основні результати:

• Отримано кількісну оцінку та порівняльний аналіз втрат світлого часу доби і електроенергії в залежності від прийнятого порядку обчислення часу.
• Річні витрати світлого часу доби в Україні при застосуванні постійного літнього часу на 277 годин менші, ніж при постійному зимовому часі, і на 210 годин менші - ніж при сезонному переході із зимового на літній час.
• Втрати електроенергії на освітлення за рік при застосуванні постійного літнього часу на 63,4 ГВт·год менші, ніж при постійному зимовому часі, і на 15,6 ГВт·год менші, ніж при сезонному переході на літній час.
• В умовах пошкодженої енергетичної інфраструктури в Україні (загальна потужність генерації становить 11 ГВт проти довоєнних 34 ГВт) – дані показники є критичними. 

Практичне значення:

Методика дозволяє:

• моделювати вплив порядку обчисленню часу на енергоспоживання в країні;
• формувати аргументи для законодавчих змін щодо порядку обчислення часу;
• ураховувати біологічні ритми, астрономічні показники та економічну активність передбачати екологічні наслідки енергоспоживання.

Це особливо актуально для країн, що зазнали втрат генеруючих потужностей, як-от Україна, де частка сонячної енергетики у зимовий період не здатна забезпечити покриття пікових навантажень.

Висновки авторів:

• Постійне застосування літнього часу дозволяє суттєво скоротити втрати енергії на освітлення, підвищити безпеку у вечірній час, сприяти соціальній активності населення.
• Сезонний перехід на зимовий час - це не нейтральне рішення, а дорогий компроміс.